Офіційний веб-сайт Пулинської районної державної адміністрації та районної ради
 
   
  12000, Житомирська обл., Пулинський район, смт. Пулини, вул. Шевченка, 104, тел. 8(04131)3-16-14, 3-22-60, 3-11-22, 3-23-46, crda@i.ua  
Історія Загальна характеристика Район у світлинах Інвестиції Анонси подій Інтернет-приймальня 27 червня 2017 р.
 
 
 
 

Пошук по сайту
 

Шукати
 
 

Опитування
 
Якою мірою Ви задоволені якістю надання медичних послуг закладами району
не задоволені;
цілком задоволені;
рідко задоволені;
важко сказати
Голосувати
 
 
 
 
Наш край у І половині ХІХ ст.

Після другого поділу Польщі, в 1793 році, Росія загарбала Правобережну Україну, в тому числі й Пулини. Село ввійшло до Житомирського повіту.
На початку XIX століття Пулини належали Зофії Ганській. А після її смерті, у 1810 році, Пулини перейшли у володіння її сина Вацлава Ганського.
Вацлав Ганський - відома людина ХІХ століття, спадщина якого оцінювалася в 14 мільйонів рублів, який володів тисячами кріпаків, що обробляли 21 тисячу десятин землі Київської та Волинської губерній. Людина, що за все своє життя займала різні високі посади - депутат Київської шляхетної комісії, повітовий, радомишльський маршалок (предводитель дворянства Волинської губернії з 31.01.1811- 1814 роки), губернський маршалок.
За визначну громадську діяльність Вацлав Ганський був удостоєний великих державних нагород Російської імперії-кавалер орденів Св. Анни, Св. Володимира та Св. Іоанна Ієрусалимського. Зі слів Оноре де Бальзака це був культурний і інтелігентний чоловік, зовні вихована людина, збирач автобіографій відомих людей, людина, що захоплювалась музикою великого Россіні. Але за словами Станіслава Ревуцького, він відзначався жорстокістю до селян.
Вацлав Ганський в Пулинському ключі заснував село Вацлавпіль ( тепер село Ясна Поляна) і заселив старовіруючими. Він з Пулин переніс резиденцію у Верхівню.
Вацлав Ганський був одружений з Евеліною ( 1819-1882), дочкою воєводи Ржевуцького. Вона після смерті Вацлава стала дружиною відомого французького письменника Оноре де Бальзака.
Сваволі Ганських не було меж. У 1845 році російський імператор Микола І, проїжджаючи по Волині, зупинився в Пулинах. Селянин Калинський Т. подав скаргу на Евеліну Ганську. Монарх наказав покарати винуватців цієї справи, 10 селян, котрі підписали листа, було ув'язнено. (19)
У Вацлава Ганського і Евеліни Ганської залишилась дочка Анна (1827-1915 рр.).
13 жовтня 1846 г. відбулося весілля доньки Ганскої Анни з Георгом Мнішеком (останній з роду, до якого належала Марина – дружина Лжедмитрия).
Бальзак написав у паризьку газету “Мессаже”: “Сьогодні, 13 жовтня, в католицькій церкві міста відбулося одруження однієї з найбагатших в Російській імперії наречених графині Анни Ганської з представником старовинного і знаменитого дому Вандалі них графом Георгом Мнішеком. В числі свідків був пан де Бальзак...
По лінії матері, уродженої графині Ржевуцької, наречена є правнучкою королеви Франції Марії Ліщинської, а граф Георг Мнішек – правнуком останнього короля Польщі та прямим нащадком знаменитої й нещасної королеви Марини Мнішек
У Франції Анна піддалася паризьким спокусам. Мереживні шалі з Шантільї, пошивки з алансонськими вишивками від Ворта, вишукана китайська порцеляна, діамантові убори розорили спадкоємицю Верхівні. В горі і в дні бідувань Анна була така ж чарівна і добра, як і в розкошах, така ж мила й ласкава, безневинна, мов пташка, яка так чарувала Бальзака і яку він любив, як власну дочку.
Згодом у 1854 році із-за фінансової скрути Анна Мнішек продала землі Пулин.
Дочка Евеліни від Вацлава Ганського Анна, після смерті божевільного чоловіка (1881 року) і смерті (1882 року) зосталася без коштів, продала замок Борегар, який їй подарувала мати, і пішла в монастир "Дам де Ла Круа". Анна помирає у монастирі у 1915 році. Так само як Бальзака і Евеліну, Анну і її чоловіка поховано на кладовищі Пер – Лашез у Франції
Зважаючи на низьку родючість ґрунтів, переважно глинисто-піщаних, повинності селяни віддавали грішми, частину платили продуктами.
Побоюючись зростання народного гніву та намагаючись привернути селян на бік царизму у боротьбі проти польського національного руху, царський уряд провів інвентарну реформу, яка
практично не полегшила становище селян.
У 1816 році населення Пулин нараховувало 421 жителів (219 чоловіків та 202 жінки).
Мешканці села займалися землеробством, ремеслом і торгівлею.
У 1823 році на Пулинському приходському кладовищі була побудована каплиця. Це була дерев'яна будівля розміром 10 на 16 аршин ( 7,10 см на 11,35 см), крита жерстю, стіни шальовані і пофарбовані.
Престол - Божій Матері. Перед каплицею побудували дзвіницю на 2 дзвони. Відправлялись богослужіння перед похованням.
У 1812 році в Пулинах народився Антон Августович Герке . З 1832 року А.А.Герке жив у Петербурзі, був придворним піаністом і одним із засновників Симфонічного товариства. З моменту заснування Петербурзької консерваторії - її професор по класу фортепіано. Він був вчителем відомого російського композитора П.Л.Чайковського.
У жовтні 1846 року через Пулини двічі проїздив поет Тарас Григорович Шевченко, про що збереглися записи у подорожньому листі, з яким подорожував Тарас Григорович.
 
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти
  За інформацією відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації станом на 29.03.2017 року у Реєстрі зареєстровано 16899 виборців  
 

Пошук в Інтернеті
 

Шукати
 
 

Прогноз погоди
 

 
 

Статистика
 
сьогодні:
199
всього:
116135
перегл. сторінки:
3897
 
 




© 2008 Червоноармійська районна державна адміністрація
© 2008 Червоноармійська районна рада
AMCMS v3.0