Офіційний веб-сайт Пулинської районної державної адміністрації та районної ради
 
   
  12000, Житомирська обл., Пулинський район, смт. Пулини, вул. Шевченка, 104, тел. 8(04131)3-16-14, 3-22-60, 3-11-22, 3-23-46, crda@i.ua  
Історія Загальна характеристика Район у світлинах Інвестиції Анонси подій Інтернет-приймальня 27 червня 2017 р.
 
 
 
 

Пошук по сайту
 

Шукати
 
 

Опитування
 
Якою мірою Ви задоволені якістю надання медичних послуг закладами району
не задоволені;
цілком задоволені;
рідко задоволені;
важко сказати
Голосувати
 
 
 
 
Наш край у 20-30-х

В умовах господарських труднощів, гострої нестачі хліба населення приступило до будівництва народного господарства.
В кінці 1919 - на початку 1920 року ( 35 ) була утворена комуністична організація. Першими членами партійного осередку були п'ять комуністів: Іван Зінчук, Микола Боярчук, Крома Радзіонов, Лисіцький, Рябчинськйй. В 1919 році була утворена перша комсомольська організація, засновником якої був Г.Д. Гітерман. Діяла скаутська організація.
На початку 1921 року ( 12 січня) в Пулинах були створені І Волосний революційний комітет ( ревком) і І Волосний комітет незаможних селян ( комнезам) , а також на території волості знаходилося 42 сільських комнезамів та 96 сільських ревкомів.
Головою волосного ревкому був Вікарчук, секретарем - Витковський, головою волосного комнезаму - Зінчук І.К., секретарем - Зільгерман Н.М.
Пулинський волосний з'їзд комнезаму 30 серпня 1921 року обрав членами волкомнезаму Зінчука, Грибана, Голем-Батовського, Дубину, Боярчука, секретаря Зітерман, від жінок Дихалець. ( 36)
Комнезами мобілізували населення на подолання розрухи, забезпечували селян і бідноту землею, роботою демобілізованих воїнів, організовували роботу шкіл, лікнеп, лікарні допомагали влаштовувати сиріт до дитячого будинку, вишукували насіння, діставали матеріали для ремонту.
В перший період мирного будівництва були великі труднощі не тільки економічного., але і політичного характеру.
Особливо небезпечним було масове невдоволення політикою „ воєнного комунізму”. З закінченням війни селяни почали вимагати скасування продрозверстки. Вони хотіли лишки свого господарства вільно продавати на ринку, а на виручені гроші вільно купувати товари.
Так, 3 липня 1921 року, в Пулинах був скликаний з'їзд сільських рад та комнезамів. Делегатами його було обрано 64 чоловіки з робітників,, селян і службовців. Але на з'їзд прибуло 2000 чоловік (з числа „ куркулів” і їх спільників).
" Вибухнуло повстання меншовиків, есерів та куркулів. З юрби вигукувалися крики: " Геть Радянську владу ", " Геть комуністів ", " Геть комнезами", " Да здрастує братство і рівність ". Розлючена юрба рушила на волвиконком. 250 чоловік розгромили приміщення міліції, випустили заарештованих з в'язниці, побили одного службовця міліції, зламали 4 гвинтівки.
Для втихомирення повсталих куркулів в Пулини прибув голова Житомирського повіткому Березовський та начальник міліції. Підтримку загону подав артдивізіон 54 кавалерійського полку, виділивши 3 станкових кулемети з загоном червоноармійців. Невдоволення селян вдалося втихомирити. Найбільш активних учасників (25 чоловік) було заарештовано та 1 поранено (.37)
" 17 жовтня 1921 року в Мазурецькому лісі в Пулинський волості на проїжджаючих міліціонерів напали 2 озброєних бандити і роззброїли їх, зняли чоботи , забрали документи і схоронилися ".(38.)
В 1922 році замість ревкому було створено органи радянської влади - сільську Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. Головою сільської ради 1922-1930 рр. працював І.М.Войтенко, секретарем з 1922 по липень 1941 року працював М.А.Тузюк.
У відповідності до змін у адміністративному районуванні УРСР в 1923 році було утворено Пулинський район, до якого увійшло більшість сіл Курненської волості ( станом на квітень 1921 року до складу Курненського волосного виконавчого комітету входило 24 сільських ради та 42 населених пункти ( 39), де проживало 206217 жителів ( 40) Почали діяти райком КП(б)У та райвиконком. Весною 1923 року засновано комсомольську організацію.
Згідно даних Житомирського обласного архіву в 1923 році в Пулинському районі, який був складовою частиною Житомирського округу, було лише одне колективне господарство. У 1924 році вперше дала струм електростанція, була створена прокатна станція і організована сільськогосподарська комуна, якій зараз ж держава надала фінансову допомогу. (41)
На теренах Пулинського району у 1921-1929 роках існувало 2 комуни - Пулинська єврейська і Старо-Будська німецька та 8 сільськогосподарських артілей – Бабичіська німецька, Корчівська, Старчанська, Сколобівська , Новопільська, Колодіївська, Мартинівська, Соколівська . ( 42 )
У 1925 році на Всеукраїнському конкурсі сільських будинків культури (сільбуд) Пулинський сільбуд одержав республіканську премію.
З 1925 року починається історія споживчих товариств. В райцентрі у 1925 році вже було 3 магазини. Товариство очолив колишній голова комнезаму Туровченко. В 1927 році вже було 6 магазинів та склад.
На початку 1925 року в Пулинах діяло 8 невеликих підприємства, працювало 56 ремісників і кустарів.
У 1929 році на базі млина в селі Мартинівка був організований маслозавод.
Станом на 1 січня 1925 року до складу Пулинського району входило 43 сільських ради, знаходилося 11363 двори та проживало 59175 чоловік.
Пулинська сільська рада складалася з містечка (119 дворів, 617 чоловік), села (358 дворів, 1952 чоловіки) та колонії (150 дворів, 732 чоловіки), складалося з 626 дворів та населення - 3301 чоловік.
На території Пулинської сільської ради обслуговувалося :
українців - 2026, євреїв - 1350, німців - 759, поляків - 42, чехів -21, росіян-21. (43)
В цілому Пулинщина було багатонаціональним адміністративним утворенням, де станом на 1925 рік проживало :
Кількість %
Всього 51914 100 %
Українців 26954 чол. 51,9 %
Євреїв 2113 чол. 4,07 %
Німців 14821 чол. 28,5 %
Поляків 7377 чол. 14,2 %
Чехів 234 чол. 0,45 %
Росіян 415 чол. 0,79 %
( 44)
У вересні 1926 року було організоване машинне товариство, прийнято статут і визначено пайовий внесок. Для проведення підготовчої роботи по організації товариства було обрано організаційне бюро.
26 вересня 1926 року в Пулинах відкрилася перша районна сільськогосподарська виставка, в якій взяли участь селяни-господарі, Товариства, комуни, артілі Пулинського і Довбиського районів, Радомишльська дослідна станція. На виставці був трактор, молотарка з мотором і інша сільськогосподарська техніка та інвентар.
У 1927 році в Пулинах було 369 дворів і 1745 чоловік українського населення, які мали в користуванні 2029 та землі, та 118 дворів І 476 чоловік єврейського населення, що мали в користуванні 22,4 га землі. З 1927 по 1941 роки діяв Єврейська сільська рада.
Перехід на колективне господарювання супро-воджувався гострою класовою боротьбою. Особливо це проявилося під час кампанії хлібозаготівель у 1927-1928 рр. „ Куркулі пускали в хід" зброю, щоб залякати сільських активістів. Тільки у вересні - жовтні 1928 року було 6 вбивств членів сільської ради, членів комнезаму і підпалів господарств.
У 1928 році „ куркулі” спалили машинно - тракторне товариство у Пулинах, а в 1929 році в результаті підпалу згорів весь хліб комуни села Бабичівка. Але репресивними заходами та спільними зусиллями бідноти та середняцьких мас опір було зламано. Процес колективізації проходив до 1934 року.
У 1929 році був організований перший колгосп з єврейського населення (організатором його був Л.А. Вайншток). Актив колгоспу склався з 8 комсомольців.
У 1929-1930 рр. створюються 3 колгоспи, до яких вступили бідняцькі господарства з числа єврейського, українського і німецького населення.
У грудні 1921 Постановою колегії відділу народної освіти в Пулинах було створено єврейська дитяча хата, де перебувало 60 дітей з єврейських сімей. Персонал дитячої хати був сформований з місцевих євреїв
Поступово до 1934 р. в колгоспах зосереджувалося 98,2 % орної землі, поширювались посіви багаторічних трав. Відчутно позначилася на долі села ліквідація хутірської системи. На кінець другої п'ятирічки 112 господарств колгоспників переселилися з хуторів у село.
30 квітня 1930 року Всеукраїнській Центральний Виконавчий Комітет прийняв постанову про утворення Пулинського німецького району в складі 30 сільських рад. Це був один з 8 німецьких національних районів в той час на Україні. При утворенні німецького Пулинського району 21.07.1930 року було утворено Соколівський район в складі 16 сільськиї рад, частина яких входила до ліквідованої Курненської волості та реорганізованого Пулинського району
А 1924 році розпочалося, будівництво шосейної дороги до магістралі Київ - Брест, і в 1931 році шосейна дорога з'єднала Пулини з магістраллю Житомир - Новоград-Волинський протяжністю 7 км.
В роки першої п'ятирічки в райцентрі було збудовано районну ветлікарню і організовано транспортну контору.
Як опорний пункт соціалістичних. перетворень, в сільському господарстві на околицях райцентру в 1932 році було створено машинно-тракторну станцію. Тоді вона мала 21 трактор, а через декілька років їх кількість зросла в 5 разів.
Але 1933 рік став роком випробувань. Цей рік один з жахливих в історії Пулин - рік голодомору. Не дивлячись на те, що Пулини знаходилися в прикордонній зоні і було зменшено план хлібозаготівель голодомор не обминув і наш район. Про його насліди, якого говорять статистичні дані за період 01.01.1933 по 01.01.1934:

Назва району

Кількість
населення в
районі Народ
жень
Смер-
тей

Пулинський район 31246 953 1811
Свідок подій 1933 року Дяченко Катерина Станіславівна розповіла:
" В 1933 році багато людей голодувало. Після того, як була спалена наша хата, ми жили у тьоті Марії Скаканівської на вулиці Зарічної ( сучасна Кірова), Одного вечора в двері хтось постукав. Мій чоловік та брат взяли рушниці, і ми всі разом пішли відкривати двері.
Коли двері відкрили, то побачили жінку, яка впала на коліна і стаю благати тітку, щоб вона їй пробачила, за те, що у 1921 році, в рік першого голодомору, коли хтось підпалив хату Скаканівських, і все згоріло, поки вони були в Житомирі, вона з сестрою ходила по селам і просила допомогти, ця жінка вигнала їх, назвавши ледарями і " містечковими свинями ". Вона благала, щоб тітка їй пробачила і просила допомогти тому, що вона мала 5 дітей і вже 3 померли з голоду. Тітка дала їй 2 кухлі (біля 2 кг) зерна, але вже вона дітей не зберегла, вони всі померли. У нас всі залишилися живі тому, що ми мали корову та варили мамалигу та різні каші Ті, хто не зарізав корів, в переважній більшості врятувалися.
А ще люди їли своїх дітей. Напроти сучасного цегляного заводу жила родина, де проживали чоловік з дружиною та 3 дітей. Весною 1933 року ми побачили, що залишилося тільки 2 дітей, коли ми спитали, де їх син, то жінка відповіла, що відвезли до родичів у село. Через деякий час вона сказала, що відвезли і дочку в село. Але одного ранку ми побачили, як під’їхала машина з працівниками міліції, заарештували чоловіка і жінку, а потім ми дізналися, що ранком до міліції прибіг син і розповів, що батьки з'їли 2 дітей та хотіли вбити його, але він зміг втекти і розповісти в міліції. Після цього їх ніхто не бачив ".(45)
Постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР " Про Мархлевський та Пулинський райони Київської області" від 3 жовтня 1935 року розпочинається нова сторінка історії."
В зв'язку з економічною слабкістю Мархлевського і Пулинського районів, незручності обслуговування МТС колгоспів, а також адміністративно черезсмужністю, Президія ЦВК УСРР ухвалює:
1) Розформувати Мархлевський і Пулинський райони.
2) Утворити з частини сільрад теперішнього Пулинського, Новоград-Волинського і Мархлевського районів новий адміністративний район у теперішніх Пулинах.
Перейменувати Пулини в "Червоноармійськ", новий район назвати " Червоноармійський".( 46)
Ця Постанова змінила не тільки назву населеного пункту на карті України, це був початок нової сторінки в історії тих народів, які проживали на території сучасного Червоноармійського району.
З однієї сторони - сторінка трудової слави та героїки , з іншої
- кривавих репресій та переселення. Вже в наступному 1936 році розпочинається переселення польського та німецького населення.
1. Майбутнім переселенням польсько-німецького контрреволюційного націоналістичного елементу охоплюються три райони Новоград-Волинського округу; Червоноармійський, Новоград - Волинський, Барановський.
2. З цих районів потрібно переселити 2050 сімей поляків та німців.
... 1) Червоноармійський 1000 сімей 4462 душі.
3. За національним складом:
1) Червоноармійський 337 сімей поляків 663 сім’ї німців
4. За соціальними ознаками, ця кількість намічених до переселення сімей розподіляється: Червоноармійський :
- кулаків - 206 сімей,
- одноосібників -113 сімей,
- колгоспників - 681 сім'я.
7. На цей контингент польське - німецького націоналістичного елементу, які потрібно переселити, складені списки, які затверджені комісіями по переселенню. Також мається резерву наступних цифрах:
а) по Червоноармійському району - 152 сім'ї
9. За попередніми підрахунками, переселенці повинні вивезти з собою належні ним худобу та і те, що вони повинні будуть отримати в колгоспі.
Червоноармійських корів - 1000, коней - 420, молодняк - 800, свиней 1000, овець – 100. (43)
З Червоноармійська йшло переселення до Карагандинської області Казахстану. Було переселено 900 родин із 14 сіл району, де перебували компактні німецьке та польське населення.
... 900 сімей з Червоноармійського району ( 48 сімей з Червоноармійська), душ 4418 ( 246), в тому числі: дорослих 2383 (127), дітей-2095 ( 119), поляків 312 ( 8), німців 588( 40), кулаків 195 ( 13), одноосібників 73 (24), колгоспників 632(11)... Відправка всіх 8 ешелонів зі станції Житомир була проведена успішно та своєчасно, за винятком одного ешелону, який запізнився на 3 години. Причиною порушення графіку відправки ешелонів було те, що уповноважений РПК по курганський сільраді безвідповідальний... Національні ознаки та соціальний стан:
- родини втікачів за кордон -10(0)
- консульський зв'язок з уповноваженим - 310(17)
- родини осіб репресованих - 113 ( 4)
- родини контрреволюціонерів - 12 (1)
- колишні політичні бандити - 54 (1)
- колишні куркулі -16 (4)
- осіб, запідозрених в шпигунстві та диверсіях – 12 (1)
- релігійні активісти - 43(2)
- інші антирадянські елементи - 160 ( 2)
- колишні члени ВКП ( б) - 2 (0)... ( у дужках надані данні по селу Пулини).
Населення чинило опір переселенню. Про це свідчать архівні документи. " В селі Новий Завод арештована одна переселенка, яка ходила по хатах переселенців і агітувала за те, що потрібно збиратися жінкам, організувати протест проти переселення." ( 47)
Сьогодні важко підрахувати всіх тих, кого було переселено в Сибір, Казахстан та Середню Азію тому, що списки переселенців відсутні. До кінця 30-х років були розформовані всі національно-територіальнІ одиниці, ліквідовані школи, культурні установи, закриті кірхи та костьоли.
Важко підрахувати кількість репресованих та розстріляних під час сталінських репресій 1934-1941 рр., але ця цифра сягає за 2 тис чоловік. Тільки в самому Червоноармійську було репресовано 246 чоловік.
Репресіям піддавалися як селяни, так і керівники. Було репресовано та розстріляно секретаря РВК Червоноармійського району Пуппе. " .. Викритий та репресований колишній секретар Червоноармійського району Пуппе, виходець з Латвії, син крупного куркуля - орендатора ( сховався від партії), який виявився німецьким шпигуном зі стажем з 1918 року, тобто з моменту повернення з німецького полону.
Пуппе був також тісно пов'язаний з ворогами народу Радковим, Карповим, Раісовим, Ломако та іншими.
Перебуваючи на посаді секретаря Райпарткому, він довів до розвалу ряд колгоспів та район в цілому...".
Але життя йшло.
У роки II та Ш п'ятирічок чотири Червоноармійські колгоспи об’єдналися в два, стали великими багатогалузевими господарствами, які налічували 115 пар коней, 980 голів великої рогатої худоби, 420 свиней, 530 овець. (49)
В натхненній праці народжувалися герої стаханівського руху. В 1939 році в Житомирі відбувся зліт стахановців. Від Червоноармійщини брало участь 13 чоловік - передовиків виробництва.
Газета " Більшовик Червоноармійщини" від 10 лютого 1939 року, № 33, розповіла про стахановців району:
Скрицького Йосипа Павловича - вівчаря з с. Соколів, який одержав 226 ягнят від 100 вівцематок:
Чухно Парасковію Григорівну - голову колгоспу с. Великий Луг, у яка виконала план продажу льоноволокна державі на 340 %.
Безверху Марфу Максимівну - ланкову хмелярської ланки с. Вацлавпіль ( сучасне село Ясна Поляна), яка виростила по 25 ц. хмелю - з гектару та інших.
Райцентр прикрасився новим Будинком культури, житловими та адміністративними приміщеннями, торговельними підприємствами.
У 1936 році почалося будівництво будинку районного виконавчого комітету.
З 1933-1936 рр. йшло будівництво залізничного шляху " Житомир - Новоград-Волинський" з станцією між Мартинівною та Бабичівкою, а в 1935-1937 рр. реконструйовано асфальтну дорогу ( сучасна траса " Київ-Чоп " ) Будівництво доріг проводили в'язні . Табір в'язнів був біля станції Бабичівка.
З 1935 року починає працювати районна друкарня. 11 жовтня вийшов перший номер районної газети "Більшовик Червоноармійщини". Видавалася й інша газета німецькою мовою.
З 22 вересня 1937 року Червоноармійський район увійшов до складу Житомирської області.
До складу району входило 47 населених пунктів.
Наприкінці 30-х рр. у Червоноармійську сталися відчутні зміни в розвитку охорони здоров'я, освіти та культури.
З 1937 року почав працювати дитячий санаторій на 60 місць. На початку 40-х рр. в райцентрі діяла лікарня на 60 ліжок, аптека, дитяча консультація.
В 1938 році будується Будинок культури на 360 місць. У побут мешканців почали входити кіно і радіо. Райцентр електрифікували. Населення обслуговувало 6 спеціалізованих магазинів, їдальня, 5 побутових майстерень.
Велика робота проводилась по ліквідації неписьменності серед дорослого населення, створювалися лікнепи при хатах-читальнях, створено товариство " Геть неписьменність ".
З 1 січня 1924 року у Пулинський школі діти з сімей українців та євреїв почали навчатися окремо.
1 січня 1932 року в м. Пулини була українська семирічна школа з виробничим навчанням, яка готувала слюсарів сільськогосподарських машин та ковалів, німецька трудова семирічка і єврейська початкова школа.
Це дало можливість повністю здійснити загальну обов'язкову початкову освіту всім верствам населення за соціальним та національним ознаками.
В 1932 році в Пулинах навчалося 450 учнів.. При школах почали діяти піонерські організації, В будинку священика було зроблено інтернат для учнів, А на місці зруйнованої православної церкви XVIII століття в 1933 році житомирськими майстрами побудовано приміщення школи, яка відкрила двері у 1937 році.
Було зруйновано Пулинський польський костел. Із залишків будівельних матеріалів побудували будинок офіцерів ( нині Будинок культури). Майно розграбовано, витвори мистецтва, скульптури та орган знищені.
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти
  За інформацією відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації станом на 29.03.2017 року у Реєстрі зареєстровано 16899 виборців  
 

Пошук в Інтернеті
 

Шукати
 
 

Прогноз погоди
 

 
 

Статистика
 
сьогодні:
200
всього:
116135
перегл. сторінки:
5247
 
 




© 2008 Червоноармійська районна державна адміністрація
© 2008 Червоноармійська районна рада
AMCMS v3.0