Офіційний веб-сайт Пулинської районної державної адміністрації та районної ради
 
   
  12000, Житомирська обл., Пулинський район, смт. Пулини, вул. Шевченка, 104, тел. 8(04131)3-16-14, 3-22-60, 3-11-22, 3-23-46, crda@i.ua  
Історія Загальна характеристика Район у світлинах Інвестиції Анонси подій Інтернет-приймальня 17 жовтня 2017 р.
 
 
 
 

Пошук по сайту
 

Шукати
 
 

Опитування
 
Якою мірою Ви задоволені якістю надання медичних послуг закладами району
не задоволені;
цілком задоволені;
рідко задоволені;
важко сказати
Голосувати
 
 
Відбудова
 
Відбудовчі роботи в районі почалися відразу після визволення території району від німецько-фашистських загарбників.
З руїн та попелу розпочалася відбудова. Населення району з небувалою енергією взялися за відбудову господарства.
Проте робота вимагала залучення значної кількості робочих рук, а їх катастрофічно не вистачало. За роки війни Житомирщина втратила понад 400 тисяч чоловік. Також багато мешканців краю, які примусово було вивезено в Німеччину, інші європейські країни, минаючи батьківську домівку, вивозилися радянськими спецслужбами в табори Сибіру і Далекого Сходу.
Ситуація ускладнювалася також і тим, що союзне керівництво почало проводити трудову мобілізацію молоді, яка примусово направлялася в інші регіони країни , так та відбудову в Донбас виїхало 190 юнаків та дівчат з нашого району.
Наприкінці 40-х років. В зв’язку із мобілізацією становище з наявністю робочих рук дещо покращилося.
Складно йшла відбудова сільського господарства. В колгоспах не вистачало посівного матеріалу, реманенту, на полях залишалося багато мін, артилерійських снарядів, авіаційних бомб.
Основний тягар відбудови сільського господарства ліг на плечі жінок, літніх людей і дітей.
Оплата їхньої праці була вкрай низькою – у 1946 році на трудодень давали 248 грамів зерна та 37 копійок, а підсобні господарства обкладалися високими податками і обов’язковими натуральними поставками.
Робота в сільському господарстві ускладнювалася також несприятливими кліматичними умовами і репресивними методами ‘вибивання” державних поставок. Так, у 1946 році в області на 34 тис. Га загинула озимина. Після збору врожаю і проведених хлібозаготівель область і наш район знову, як і в 1933 році, згадали , що таке голодомор. Люди змушені були вживати в їжу траву, листя дерев, дрібних гризунів. Траплялися факти канібалізму.
„ В селі Буряківка в одній сім’ї діти просили батька їсти, а він схопив сокиру і зарубав всіх дітей „ (розповіла Лариса Токар).
Велика кількість людей „їхали в західні регіони, щоб обміняти речі на продукти харчування”. Лише у 1948 р. Населення почало відходити від голоду.
Але, незважаючи на це, почалося відродження колгоспів. Перші ж повоєнні весни вдова Плотвицька Агафія Степанівна з артілі „ За комунізм” очолила бригаду і була обрана заступником голови правління колгоспу. Всі колгоспники і колгоспниці взялися за роботу.
Орали поля коровами, насіння зносили з дому, носили на плечах з „ заготзерна” за 15 км., жінки самі косили сіно, самі збирали хліба.
Голова колгоспу (з 1945 -1952 рр.), В.І.Правдицький, з жінками стали організаторами колгоспної справи у всіх галузях колгоспного виробництва. Жінки замінили своїх чоловіків, братів, синів, що добивали фашистського звіра в його лігві.
У 1944 році зібрано урожай пшениці по 9.8 цнт з га, жита по 11,5 цнт, хмелю по 11 цнт.
Червоноармійський район до війни славився хмельовими плантаціями, окупанти знищили 16 га хмільників. Протягом 1944 року хмелярі колгоспів відновили 5.8 га. Наполегливо працювали робітники промкомбінату.
Самовіддана праця колгоспників дала свої результати. На 1951 рік колгоспне господарство колгоспу „ За комунізм” було повністю відбудовано, Посівні площі, поголів’я худоби перевищили довоєнний рівень.
Відроджувався з руїн і Червоноармійськ Відбудовувалися і заклади освіти та культури.
Проводилися масові громадські суботники з підготовки шкіл до нового навчального року. До 1 вересня 1946 р. Всі школи були відремонтовані і забезпечені паливом.
У 1947 році відбувся Ленінський суботник з насадження парку біля Будинку культури та багато інших корисних справ, які допомагали відродити наш край після окупації.
А наприкінці 40-х років. У країні розгорнувся рух зі збору металобрухту і корисних дикорослих рослин. Кошти від цієї акції пішли на будівництво пам’ятника героям-піонерам в Москві Російської Федерації, який було відкрито в 1951 році.
20 березня 1944 року вийшов перший повоєнний випуск районної газети. Першим редактором після війни був Езерський.
Відроджувався і спорт. Особливо великої масовості набрала спартакіада сільської молоді, яка під вимпелом „ Колгоспник” відбувалася в жовтні 1950 року. На спортивні змагання, які проводилися в райцентрі, приходили, крім молоді, люди старшого віку з сім’ями ,керівники установ.
Продовжувалися експерименти в сільському господарстві. У 1950р. Власті провели примусове укрупнення колгоспів.
У 1950 році колгосп „ 12-річчя Жовтню” об’єднався з колгоспом „ Більшовик” с. Ягодинка. Об’єднане господарство пізніше назвали „ Заповіт Ілліча”. За ним станом на 1967 рік було закріплено 2329 га сільськогосподарський угідь, з них 1756 га орної землі 1964 році колгосп „ За комунізм” об’єднався з господарством імені Рози Люксембург ( с. Буряківка) і в 1966 році був перейменований на колгосп „ ХХІІІ-го партз’їзду”. За ним закріпили 2406 га сільськогосподарських угідь.
Завдяки самовідданій праці хліборобів обидва колгоспи за короткий термін досягли довоєнного рівня врожайності зернових і технічних культур. На кінець 1950 р. Колгосп „ Рози Люксембург” виконав трирічний план розвитку тваринництва. Доярка цього колгоспу 3.Піддубна надоїла по 1808 кг молока від кожної корови, свинарка О.К.Підгайська одержала по 17 поросят від кожної свиноматки. Бригада М.Згодзинського в 1951 році виростила на площі 137 га урожай жита по 18,7 цнт. З гектара.
Зросла технічна оснащеність сільського господарства. Тракторний парк Червоноармійської МТС на початку 1951 року зріс вдвоє порівняно з 1947 роком. При МТС весною 1951 року 34 чоловіки закінчили курси трактористів.
Змінився і національний склад району. Після війни майже всі німці залишилися в Казахстані, або виїхали під час війни до Німеччини.
Після війни переважна кількість чехів виїхала до Чехословаччини. Після Голокосту зменшився і кількісний склад євреїв.
До середини 50-х років народне господарство області було відбудоване.
Наш край стояв на порозі нових трудових звершень.
 
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти
  За інформацією відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації станом на 01.09.2017 року у Реєстрі зареєстровано 16823 виборця  
 

Пошук в Інтернеті
 

Шукати
 
 

Прогноз погоди
 

 
 

Статистика
 
сьогодні:
166
всього:
120802
перегл. сторінки:
2826
 
 




© 2008 Червоноармійська районна державна адміністрація
© 2008 Червоноармійська районна рада
AMCMS v3.0