Офіційний веб-сайт Пулинської районної державної адміністрації та районної ради
 
   
  12000, Житомирська обл., Пулинський район, смт. Пулини, вул. Шевченка, 104, тел. 8(04131)3-16-14, 3-22-60, 3-11-22, 3-23-46, crda@i.ua  
Історія Загальна характеристика Район у світлинах Інвестиції Анонси подій Інтернет-приймальня 17 жовтня 2017 р.
 
 
 
 

Пошук по сайту
 

Шукати
 
 

Опитування
 
Якою мірою Ви задоволені якістю надання медичних послуг закладами району
не задоволені;
цілком задоволені;
рідко задоволені;
важко сказати
Голосувати
 
 
 
 
Наш край від тоталітаризму до незалежності

Прихід до керівництва СРСР М.С.Хрущова приніс значні зміни, які охопили усі сторони життя.
Немає однозначної оцінки діяльності М.Хрущова, як і немає однозначної оцінки його реформам та експериментам.
Це з одного боку період економічного зростання та будівництва – з іншого постійних крайностей, із-за яких страждали як люди, так і економіка країни.
Проведення укрупнення колгоспів, вольова ліквідація у 1958 році МТС і обов’язковий викуп колгоспами їхньої техніки, обмеження присадибних господарств, щоб „ вони не „ заважали їм працювати у громадському виробництві”, необдумана демографічна політика, коли ті в 1954 році на освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру з нашого району виїхало близько 50 чоловік, не рахуючи будівництва БАМу та інших будівничих майданчиків СРСР.
Така політика не вирішення соціальних проблем села, ліквідація неперспективних сіл призвели до різкого зменшення сільського населення. Наслідки, чого ми відчуваємо сьогодні.
Після XX з’їзду партії розпочався процес реабілітації всіх тих, хто був репресований в період сталінізму.
Але 60-70 рр. Не стали роками обміркованих дій. У      1963   році   при проведенні адміністративної реформи, відповідно     до     Указу     Президії     Верховної     Ради,     весь Червоноармійський район було переведено у адміністративне керування Новоград-Волинського району.
У 1965 році бувший Червоноармійський район з підпорядкування Новоград-Волинського району переведено у підпорядкування Житомирського району.
Руйнується польське кладовище, де була похована в 1815 році графиня Зофія Ганська, будуються 2- поверхові будинки.
8 грудня 1966 року Указом Президії Верховної Ради УРСР було організовано Червоноармійський район у межах значно більших ніж до його розформування.
У 1966 році Червоноармійськ знову, стає районним центром, який об’єднував 67 населених пунктів, що об’єдналися у 18 сільських рад.                               
            Це збільшення території Червоноармійського району сталося за рахунок приєднання Старомайданської сільської ради Дзержинського району (сучасний Романівський), Великолугівської та Тетірської сільських рад Новоград-Волинського району, Зелено полянської  сільської ради Ємільчинського району.
„ 21 грудня відбулася сесія Червоноармійської районної Ради депутатів трудящих.
Сесія обрала викотом районної Ради, депутатів трудящих в складі 7 чоловік. Головою райвиконкому обрану депутата П.П. Омельчака, заступником І.Ф.Фесенко, секретарем – І.П.Кураха.
Утворено відділи виконкому...Сесія утворила постійні комісії і затвердила їх склад. ( 67)
Нові трудові звершення мешканців району, впровадження передових методів агротехніки, досвід передовиків сільського господарства щороку підвищували врожаї зернових і технічних культур. В 1968 році в несприятливих погодних умовах колгосп ім . ХХШ партз’їзду одержав по 12,8 цнт хмелю по 119, 1 цнт овочів, по 145, 3 цнт зеленої маси кукурудзи з гектара.
Будувалися і реконструйовувалися тваринницькі ферми, споруджувалися кормоцехи, зерносховища, механізувалася робота. Значно зросла продуктивність.
Так   60-70 рр. – це роки найбільших трудових звершень та успіхів за все існування радянської влади на території нашого району. Давайте порівняємо успіхи колгоспів „Заповіт Ілліча” та „ХХШ партз’їзду”:                                                          
 
 
 
 
№ №
 
 
„Заповіт Ілліча”
„ XXIII партз’їзд”
 
 
VІІ п’ятирічка
VІІІ п’ятирічка
VІІ п’ятирічка
VІІІ п’ятирічка
1
Надої молока
1304кг
2298кг
1336кг
2420 кг
Високих виробничих показників досягли трудящі селища у 1972 році. В колгоспі ім. ХХІІІ партз’їзду з кожного гектара колгоспники одержали по 24, 5 цнт. Зернових, по 153 цнт картоплі, по 393 цнт. Буряків, по 227,3 3 цнт. овочів, по 16,7 цнт хмелю. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 87 цнт м’яса, 256 цнт молока.
В колгоспі „Заповіт Ілліча” на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 217 цнт молока та по 98 цнт м’яса. Урожай зернових становив 17,1 цнт, картоплі – 148 цнт з кожного гектара.
Помітні зміни відбулися і в промисловості.
Хороших    виробничих    показників    добивався    колектив цегельного заводу ( „ Міжколгоспбуд „), збудованого в 1957 році.
Вже в 1958 році це підприємство виробило 2140 тис. Штук цегли, 16 тис. Штук черепиці. 
В 60-70 рр. працівниками Міжколгоспбуд побудовано 33 приміщення тваринницьких   ферм   колгоспів,   2   гаражі,   4 зерносховища, 2 будинки, культури, 2 середні школи, 2 будинки дитячих ясел, здали 345 кв. Метрів житла.    Вони брали участь у будівництві Курненського овочесушильного й Червоноармійського льонозаводів, а також Очеретянської міжколгоспної електростанції.
У 1961 році почало працювати районне об’єднання „Сільгосптехніка”. На його території було побудовано склади, гаражі, майстерні. Об’єднання виконувало роботи щодо меліорації земель, добування та вивезення органічних добрів, ремонту техніки та механізації тваринницьких ферм.
Районне   відділення  „   Заготскот”   мав   добре   налагоджене господарство, що розкинулося на 206 гектарах. ( в 1966 році заготовлено, відокремлено і здано державі 11379 центнерів м’яса).
Почав працювали Червоноармійський хлібозавод потужністю 17 тонн хлібобулочних виробів на добу.( 68)
У 1962 році Червоноармійський млин було переведено на електричну енергію, устатковане новими машинами, потужність доведено до 20 тонн сортової муки за добу.
Створений харчокомбінат з цехами по виробленню булочно-кондитерських виробів, безалкогольних напоїв та ковбас.
В районному центрі почав працювати комбінат побутового обслуговування, при якому працювало фотоательє, швейна й взуттєва майстерні, телеательє.
У 1967 році Червоноармійськ став селищем міського типу.
Відтоді в селищі здійснено велике будівництво. Тут споруджено чотирьохповерховий адміністративний будинок, двохповерховий приміщення селищної Ради, поліклініка., побут комбінат, готель, дитячий садок, п’ятиповерховий гуртожиток профтехучилища на 500 місць, триповерховий торговельний будинок, 10 двоповерхових житлових будинків на 2776 кв. Метрів, добудовано двоповерхове приміщення середньої школи на 600 місць, управління міліції, приміщення суду.
Розширилася мережа торговельних закладів. У селищі в 1967 році працювало 16 торговельних точок, 2 «чайних», 2 їдальні , буфет.
З’явилася перша черга водопроводу.
Важливою подією в житті мешканців було будівництво підстанції та підключення її до Кременчуцької ГЕС. Ця подія сталася у 1962 році.
Населення помітно зростало, так станом на 1 січня 1959 року населення Червоноармійська становило 1867 чоловік, в 1963 році -2931 чоловік, в 1965 році – 3567 чоловік.
Станом на 1 січня 1967 року в селищі проживало 3711 чоловік.
Покращилося медичне обслуговування населення – працювала районна поліклініка та районна клінічна лікарня на 175 ліжок, дитяча й жіноча консультація, зубопротезна амбулаторій, санепідемстанція, сан лабораторія, аптека, дитяча кухня.
В медичних закладах селища працювало 32 лікарі та 83 чол. Середнього медичного персоналу.
Справи підготовки кадрів для сільського господарства вирішувало Червоноармійське професійно – технічне училище механізації сільського господарства, яке було відкрито у 1963 році. Тільки протягом 1965-1970 року цей заклад закінчило 1513 трактористів-машиністів, шоферів, будівельників. Наприкінці 70-х рк., матеріальна база училища складалася з 17 тракторів, 6 автомашин, 9 комбайнів.
Для здобуття середньої освіти працювала і працює донині Червоноармійська середня школа ( був період коли працювало 2 школи).
З 1968 року працює музикальна школа. Для послуг учнів працювали позашкільні заклади – Будинок піонерів та Станція юних техніків, де організовувалися різні гуртки.
В 60 – 70 роках в економіці провідне місце належало сільському господарству. Працювало 31 колгоспи та 5 промислових підприємства. Населення обслуговувало 64 медичних заклади. Мережа освіти налічувала 60 загальноосвітніх шкіл, де навчалося 7704 учнів. Крім того, профтехучилище й музична школа, Будинок піонерів, 3 дитячі садки, 27 дитячих ясел.
Культурно-освітню роботу проводили 16 будинків культури, 49 клубів, 72 бібліотеки.
В Червоноармійську і Великому Лузі працювали краєзнавчий і народний музеї на громадських засадах.
Значні роботи у 70-80 – х рк. Здійснювалися й щодо благоустрою районного центру.
В цей час будуються магазин „ Дитячий світ”, кафе „ Червона шапочка”, універсам, будинок банку, пошти, училища, 4 п’ятиповерхових будинки, автостанція, дитячий садок, магазини на     базарній     площі.     Почалося     будівництво          будинку Райпотребсоюзу, проведено реконструкцію районного Будинку культури, У селищі працювало 14 магазинів, 5 їдалень, ресторан, кафе.
У 1972 році колектив „Сільгосптехніки „ було нагороджено ювілейною Почесною грамотою ЦК Компартії України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР.
Наступного року нашому району було вручено Пам’ятний Прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРСП ІЩС ВЛКСМ за успіхи у соціалістичному змаганні.
У 1987 році район нагороджено перехідним Червоним прапором ЦК компартії України, Ради Міністрів УРСР,  Укрпрофради і ЦК ЛКСМУ.
Погіршення демографічної ситуації, повільні темпи механізації та автоматизації виробничих процесів, плинність кадрів наприкінці 80-х років ускладнювали соціально-культурний стан району.
Але незважаючи на ускладнення в районі було прийнято програму „Школа”, яка, дозволила ввести в дію Курненську, Староолександрівську, добудовано після пожежі 1989 року новий корпус Ясно полянської  шкіл.
В період IX п’ятирічки було завершено перехід до загальної середньої освіти.
Почалося будівництво православного  храму на польському кладовищі.
Йшла підготовка по замовленню проектно-кошторисної документації, по газифікації сіл району з Довбиша.
„ Останніми роками всі колгоспи, працюють прибутково. За попередніми підрахунками, середньорічні показники валового виробництва сільськогосподарської продукції в нинішній п’ятирічки зростуть на 29 %, чистий прибуток – майже у 2,6 разів. Рентабельність господарювання становитиме 26 % проти 12,7 у минулому п’ятиріччі. Продуктивність праці зросте на 40, а оплата праці – на 32 %” ( 69)
Але політико-економічна криза СРСР, яка загостила всі проблеми країни в цілому і на регіональному рівні, також позначилися і на економіці нашого регіону.
Не будемо говорити про дефіцити: мило, пральний порошок, - це загальна наша біда. А от чи поліпшилось обслуговування району, про це варто поговорити. Люди постійно скаржаться на погану роботу радіо, телефонів, забезпечення електроенергією. Ось свіжий приклад по нашому колгоспу. Два дні підряд вранці і ввечері, якраз в період доїння корів, районні електромережі відключають електроенергію в колгоспі. А від цього втрачається молоко, бо вручну ніхто вже не хоче доїти корів.” (Я.Л. Романчик – секретар партійної організації колгоспу „ Перемога”)
„ На овочесушильному заводі продуктивність праці знизилась на 7 %, фонд заробітної плати зменшився на 6 %. А чому не навпаки?
На комбікормовому заводі продуктивність праці знизилася за 7 місяців майже вдвоє порівняно до минулого року”( В.М.Козачок – заступник голови райвиконкому, голова планової комісії. (70)
Знизилися обсяги виробництва та реалізації товарної продукції порівняно з минулим роком льон – і маслозавод. Льонозавод „мінусує”„ у виробництві волокна на 876 тисяч карбованців, а його реалізації – на 774 тисячі „ ( 71)
Екологічна обстановка в районі погіршилася після будівництва на території району „ Ветсанутильзаводу „, а також після вибуху у квітні 1986 р. Четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Чимало мешканців району брало участь у ліквідації наслідків вибуху.
На час розпаду Радянського Союзу Червоноармійськ був районним центром Червоноармійського району з розвинутим аграрним та промисловим сектором.
Але вже сільське господарство і промисловість були охоплені економічною кризою, яка призвела до спаду виробництва, а значить, до безробіття, погіршення життя людей, які посилилися після проголошення Незалежності та початку будівництва Незалежної української держави.
 
 
 
 
 
 

Цікаві факти
  За інформацією відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації станом на 01.09.2017 року у Реєстрі зареєстровано 16823 виборця  
 

Пошук в Інтернеті
 

Шукати
 
 

Прогноз погоди
 

 
 

Статистика
 
сьогодні:
166
всього:
120802
перегл. сторінки:
3500
 
 




© 2008 Червоноармійська районна державна адміністрація
© 2008 Червоноармійська районна рада
AMCMS v3.0